Словник Української Мови
Буква
1. Легко провести рукою по поверхні чого-небудь, торкаючись, зазвичай з метою вирівняти, згладжувати або виявити ніжність.
2. Зробити гладким, рівним, прим’яти рухом долоні (наприклад, погладити волосся, тканину).
3. Перен. Викликати почуття втіхи, задоволення (про щось приємне для слуху, зору або почуттів).
Приклад 1:
Наливайко підняв було руку погладити старого по шапці і заспокоїти, коли раптом У Пу посинів, захилитався і впав на вершечки лози. Білки з його плечей і голови вилетіли на ялину.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
I хотiлось погладити її руку. За вiкном гудiло мiсто.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”