1. Дістати, отримати гетьманську владу; стати гетьманом.
2. Перен. Зайняти керівну, провідну позицію; почути себе ватажком, лідером у певній справі або серед певного кола людей.
Словник Української Мови
Буква
1. Дістати, отримати гетьманську владу; стати гетьманом.
2. Перен. Зайняти керівну, провідну позицію; почути себе ватажком, лідером у певній справі або серед певного кола людей.
Відсутні