Словник Української Мови
Буква
1. Зробити так, щоб вогонь, світло або горіння припинилися; згасити.
2. Припинити дію, функціонування чогось (наприклад, електричного струму, сигналу).
3. Повністю віддати, сплатити борг, зобов’язання або внесок.
4. Зменшити, послабити, зробити менш інтенсивним (наприклад, почуття, явище).
5. У спорті: нейтралізувати активність суперника або небезпеку з його боку.
6. У хімії та техніці: припинити хімічну реакцію або активність речовини.
Приклад 1:
«Лідія Петрівна Тичина сказала, що Павло Григорович „бачить у мені „творчу жінку, яку треба берегти…“ Я стримала при ній свою радість, але в душі тріумфувала і досі, коли хочу погасити страждання, викликаю в Пам’яті її слова» (3: 49). З приводу вірша «Україна дихає, Україна бореться…» — «Хотілось сказати, що він (перефразовуючи його слова про Пушкіна, „землі орган могутній“) землі української арфа ніжнобагатострунна».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Якщо головний п е- реріз поляризатора не паралельний і не Хвильова оптика 247 перпендикулярний до OO, то світло, яке пройшло через деформоване тіло, стане еліптично поляризованим і його не можна погасити аналізатором. Різниця коефіцієнтів заломлення ccnn eoeo υυ −=− може служити мірою ані- зотропії, що виникла.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Невже я вирву своє чингальне серце, невже я зможу погасити цей надзвичайний ранковий пожар?» I пише дiва — жiночий ватажок — наказ. I, звичайно, вона добре знає, що Христина й без неї це знає, i, мабуть, у неї теж горить серце, коли бачить Христину, i вона не може погасити пожар своєї творчости.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”