1. Дія за значенням «гарячкувати»; провести певний час у стані гарячки, лихоманки, підвищеної температури тіла.
2. Перен. Бути у стані сильного збудження, нервування, метушні; поводитися імпульсивно або необачно через захоплення, нетерпіння тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням «гарячкувати»; провести певний час у стані гарячки, лихоманки, підвищеної температури тіла.
2. Перен. Бути у стані сильного збудження, нервування, метушні; поводитися імпульсивно або необачно через захоплення, нетерпіння тощо.
Відсутні