поганство

1. Релігійно-політичний рух та суспільний лад в Україні XVII століття, пов’язаний з діяльністю гетьмана Петра Дорошенка, що орієнтувався на союз із Османською Портою та Кримським ханством; у церковній полемічній літературі того часу — позначення мусульманства (ісламу) та османської політичної орієнтації.

2. Застаріле та образливе позначення язичництва, ідолопоклонства, нехристиянських релігій або релігійних вірувань загалом.

3. Переносно: моральна розбещеність, розпусність, аморальна поведінка або вчинки; порочність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Усе те поганство, що клятва, все клятва, що плоть, все те плоть, що тінь, знамення, образ або межа… Чуєш! Січи, не щади нічого.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |