1. Зменшити силу, інтенсивність чогось; пригамувати, стримати, заспокоїти (про почуття, бажання, явище тощо).
2. Заспокоїти, приборкати когось; змусити стати менш агресивним, покірним.
Словник Української Мови
Буква
1. Зменшити силу, інтенсивність чогось; пригамувати, стримати, заспокоїти (про почуття, бажання, явище тощо).
2. Заспокоїти, приборкати когось; змусити стати менш агресивним, покірним.
Приклад 1:
Він, Сипко, не в змозі погамувати серця від жалю, гірко плаче, дарма що слізьми не ступити розбитих шкаралуп докупи, а наступної днини, щойно почало світати, він знову стоїть на ґанку й бачить: із лісу прямує той самий мандрівник і мовить: «Я довірив тобі великі скарби. Перше яйце було — день, друге — ніч, а третє — вічність.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”