1. Розділ теорії літератури, що вивчає структуру художніх творів, систему художніх засобів, прийомів та форм, а також закони їхньої побудови та розвитку.
2. Сукупність художніх принципів, засобів, прийомів та стильових особливостей, характерних для певного літературного напряму, епохи, письменника або окремого твору.
3. (У розширеному значенні) Естетична організація, внутрішня художня структура, властива не лише літературі, а й іншим видам мистецтва (наприклад, кінопоетика, поетика простору).