Словник Української Мови
Буква
Поетик — застаріла назва поета, творця поетичних творів.
Поетик — у давньогрецькій та давньоримській традиції: теоретик поезії, автор праць про поетичне мистецтво (найвідоміший — “Поетика” Арістотеля).
Поетик — рідкісне прізвище українського або південнослов’янського походження.
Приклад 1:
після всіх поетик (закреслено) після ритмомелодики арифметик (закреслено) І все ж найкращими нашими днями були ті, коли Роман з Мартою допустили нас до свого музею. Ми приходили на ніч, коли музей вже було зачинено.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
На формування Сковороди як поета зробили значний вплив теоретичні настанови риторик та поетик, які він мав можливість засвоїти в Києво-Могилянській академії настільки, що сам викладав поетику спочатку в Переяславській семінарії, а потім у Харківському колегіумі. Очевидно, значна частина поетичної спадщини Сковороди і була пов’язана з педагогічною роботою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”