1. Абстрактна якість, властивість твору, мови чи образу, що відзначається високою художністю, емоційною насиченістю, образністю, ритмічністю та здатністю викликати естетичне переживання, подібне до того, що властиве поезії.
2. Наявність у художньому творі (навіть непоетичного жанру) або в мовленні особливої ліричної тональності, одухотвореності, тонкої краси та глибини, що нагадують поетичні твори.
3. У переносному значенні — внутрішня краса, вишуканість, гармонійність і емоційна привабливість явища, вчинку чи ситуації, що викликають поетичне сприйняття.