Древослів

Словник Української Мови

подвоювач

[podʋojuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пристрій або технічний елемент, що призначений для подвоєння (збільшення вдвічі) певної величини, частоти, напруги тощо.

  2. У мовознавстві: діалектне позначення для подвоюваного приголосного звука або літери, що його позначає.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подвоювач, р. подвоювача, д. подвоювачеві, з. подвоювач, о. подвоювачем, м. подвоювачеві, к. подвоювачу

Більше записів