подвійноопуклий

Значення

1. (про лінзу або скло) Має дві опуклі поверхні, що вигнуті назовні.

2. (у ботаніці, про листок) Має опуклість з обох боків, коли обидві його поверхні (верхня та нижня) випуклі.

Правопис та відмінювання