1. (про лінзу або скло) Має дві опуклі поверхні, що вигнуті назовні.
2. (у ботаніці, про листок) Має опуклість з обох боків, коли обидві його поверхні (верхня та нижня) випуклі.
подвійноопуклий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |