Значення
-
Дієслово, яке вживається переважно в юридичному контексті для позначення процесу отримання офіційного дозволу, санкції або правового підґрунтя для певних дій, рішень чи статусів.
-
У ширшому, застарілому вживанні — означає бути дозволеним, допустимим, отримувати можливість для чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я подозволяюся, ти подозволяєшся, він подозволяється, ми подозволяємося, ви подозволяєтеся, вони подозволяються