Дієслово, яке вживається переважно в юридичному контексті для позначення процесу отримання офіційного дозволу, санкції або правового підґрунтя для певних дій, рішень чи статусів.
У ширшому, застарілому вживанні — означає бути дозволеним, допустимим, отримувати можливість для чогось.