подорожниця

[podoroʒnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка здійснює подорож, мандрівниця.

  2. Рід рослин родини подорожникових (Plantago), зокрема звичайний вид — подорожник великий (Plantago major), багаторічна трав’яниста лікарська рослина з прикореневою розеткою листя та суцвіттям-колосом.

  3. Заст. Назва жіночого головного убору у вигляді невеликої шапочки або хустки, яку носили мандрівниці або прочанки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подорожниця, р. подорожниці, д. подорожниці, з. подорожницю, о. подорожницею, м. подорожниці, к. подорожнице

Більше записів