подобрілість

Подобрілість — властивість за значенням прикметника «подобрілий»; стан, коли хтось або щось став добрішим, м’якшим, лагіднішим.

Подобрілість — в літературознавстві та фольклористиці: художній прийом або сюжетний елемент, де персонаж (часто казковий) зловмисний або небезпечний раптово змінюється на краще, стає добрим і сприятливим під впливом певних обставин або дій героя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |