Значення
-
Подобрілість — властивість за значенням прикметника «подобрілий»; стан, коли хтось або щось став добрішим, м’якшим, лагіднішим.
-
Подобрілість — в літературознавстві та фольклористиці: художній прийом або сюжетний елемент, де персонаж (часто казковий) зловмисний або небезпечний раптово змінюється на краще, стає добрим і сприятливим під впливом певних обставин або дій героя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. подобрілість, р. подобрілості, д. подобрілості, з. подобрілість, о. подобрілістю, м. подобрілості, к. подобрілосте