1. Розділяти щось ціле на частини, ділити між кількома особами або групами.
2. Мати спільну думку, погляд, переконання з кимось; бути згідним.
3. (У математиці) Бути дільником числа без остачі.
поділяти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отож, за словами М. Бойс, у зороастризмі «віра в День Суду повністю набуває свого жахливого змісту, адже кожен має відповідати за долю своєї душі й поділяти загальну для всіх відповідальність за долю світу». Зороастрійський ритуал теж самобутній, як і віровчення.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |