1. Властивість або стан того, що є почварним; потворність, бридкість, огидність.
2. Щось потворне, бридке, огидне; потвора, бридота.
почварність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що є почварним; потворність, бридкість, огидність.
2. Щось потворне, бридке, огидне; потвора, бридота.
Відсутні