почот

[pot͡ʃot] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Почесна варта, почесний караул, який виставлявся під час урочистих подій, зустрічей високих осіб тощо.

  2. (перен., заст.) Повага, пошана, шанобливе ставлення; те саме, що почет.

  3. (заст.) Супровід, свита особи високого становища; почт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. почот, р. почоту, д. почотові, з. почот, о. почотом, м. почоті, к. почоте

Більше записів