почот

1. (іст.) Почесна варта, почесний караул, який виставлявся під час урочистих подій, зустрічей високих осіб тощо.

2. (перен., заст.) Повага, пошана, шанобливе ставлення; те саме, що почет.

3. (заст.) Супровід, свита особи високого становища; почт.

Приклади вживання

Приклад 1:
І слава, і почот, і червінці до себе гарбай: все твоє. А пуще всього червінці, їх люде по духу чують; хоч не показуй, все кланятимуться… Ха-ха-ха!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: t.d. (True) |