Словник Української Мови
Буква
Почесті — урочиста церемонія з нагоди поховання померлого, що включає прощання, відспівування та інші ритуали.
Почесті — (заст.) урочисті обряди, церемонії, що супроводжують важливі державні, релігійні чи суспільні події.
Почесті — (перен., рідко) повага, шанування, вияв пошани, які надаються комусь.
Приклад 1:
Про мене, хай інші дбають про золото, про почесті, про Сарданапалові бенкети52, про низькі насолоди, хай шукають вони народної прихильності, слави, ласки вельмож; хай одержать вони ці, як вони думають, скарби,— я їм не заздрю, аби я мав духовні багатства і той хліб духовний, і той одяг, без якого не можна увь йти у вельми прикрашені чертоги небесного жениха. Всі свої сили, всю свою волю я сюди скеровую: хай зникне все тілесне!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”