Древослів

Словник Української Мови

почавкати

[pot͡ʃɑʋkɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

(розм.) Почати чавкати, видавати чавкаючі звуки під час їди або ходьби по багнистій місцевості.
(перен., розм.) Почати робити щось недбало, неохайно або без ентузіазму; взятися за справу мляво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. почавкати, р. почавкатів, д. почавкатам, з. почавкатів, о. почавкатами, м. почавкатах, к. почавкати

Більше записів