Словник Української Мови
Буква
Побужжя — історико-географічна область, розташована вздовж середньої та нижньої течії річки Південний Буг (давня назва — Бог).
Побужжя — територія, що прилягає до річки Південний Буг, зокрема її правобережна частина, яка є складовою історичного регіону Поділля.
Приклад 1:
Українсько-руські землі, з виїмком Побужжя й Пинщини, були досить механічно зв’язані з В[еликим] кн[язівством] Литовським, стояли осторонь у нім, жили своїм місцевим життям, і з Люблінською унією перейшли безпосередньо в склад Польщі. Противно, білоруські землі дуже тісно були зв’язані з В[еликим] кн[язівством] Литовським, мали на нього величезний вплив — в суспільно-політичнім укладі, праві й культурі (як, з другого боку, самі підпали дуже сильному впливу суспільно-політичного й культурного процесу В[еликого] кн[язівства] Литовського) й зісталися в складі його до кінця.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”