Значення
-
Представник або прихильник художньої школи “побутовизму”, що в українському мистецтві (особливо живопису) кінця XIX — початку XX століття зображав переважно сцени з народного життя, побуту.
-
Учень або випускник професійно-технічного училища (ПТУ), що готував фахівців для побутового обслуговування населення (наприклад, перукарів, швачок); розмовне скорочення від “побутовик”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побутвівці, р. побутовець, д. побутвівцям, з. побутвівці, о. побутвівцями, м. побутвівцях, к. побутвівці