побутовець

1. Представник або прихильник художньої школи “побутовизму”, що в українському мистецтві (особливо живопису) кінця XIX — початку XX століття зображав переважно сцени з народного життя, побуту.

2. Учень або випускник професійно-технічного училища (ПТУ), що готував фахівців для побутового обслуговування населення (наприклад, перукарів, швачок); розмовне скорочення від “побутовик”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |