Древослів

Словник Української Мови

побурлачити

[poburlɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(історичне) Стати бурлакою, найнятися на сезонну роботу бурлакою (на річковому судноплавстві, чумакуванні тощо).
(переносне, розмовне) Провести певний час, ведучи бурлацький, мандрівний, безтурботний або безпутний спосіб життя; побурлакувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я побурлачу, ти побурлачиш, він побурлачить, ми побурлачимо, ви побурлачите, вони побурлачать

Більше записів