побудитися

1. (док., перех.) Привести когось до якогось стану, дії або рішення; спонукати, зумовити.

2. (док., зворотне) Виникнути, з’явитися (про почуття, думку, бажання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |