1. Той, хто з кимось укладено побратимство; названий брат.
2. (переносно) Близький друг, товариш, спільник у боротьбі або праці.
побратий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто з кимось укладено побратимство; названий брат.
2. (переносно) Близький друг, товариш, спільник у боротьбі або праці.
Відсутні