1. Людина, з якою укладено побратимство — давній слов’янський звичай урочистого обміну нагрудними хрестами або іншими речами з метою встановлення міцних дружніх, родинних або союзницьких стосунків, близьких за значенням до спорідненості.
2. У переносному значенні — близький друг, товариш, союзник, особливо в боротьбі або спільній справі, з яким пов’язують міцні, нерозривні зв’язки, подібні до родинних.
3. В історії України, зокрема в контексті козацтва та національно-визвольних змагань — лицар, воїн, учасник спільної боротьби, який зв’язаний з іншими особливими узами взаємної вірності та підтримки.