1. Дія за значенням слова «побороти»; здобувати перемогу над кимось, чимось, подолати, перемогти.
2. Уперто та наполегливо боротися з чимось шкідливим, негативним, прагнучи його знищити або припинити (наприклад, поборювати зло, вади, забобони).
поборювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Навіть у повністю контро льованому чоловіками серед ньовічному соціюмі нашим попередницям вдавалося поборювати його, пана Ph, безмежну сваволю. Статеві зносини чоловіка з жінкою, проваджені всупереч її волі і вчинені за допомогою на сильства, каралися так само суворо, як і вбивство — при умові, що йшлося не про подружню пару (і в цьому вся недостатність середньовіч них законів).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Вона ж іще ніколи не зломила свого слова, але коли, проте, жаль брав верх над нею і вона з нечуваною си – лою змагалася побороти його, попсував церковний спів той, препогана чорна музика та, ско – мпонована нарочне на те, щоб пригноблювати й поборювати сміливіші й ясніші почування духу та робити з нього безсиль – ного покірного раба, – попсував усі її старання, і вона ридала, мов божевільна!.. І не може позбутися якогось смертельного подиху, що обхо – пив її під час сього співу над гробом!
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”
Частина мови: дієслово () |