Древослів

Словник Української Мови

побормотати

[pobormotɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Нечітко, невиразно, тихо або недоладно промовити щось, часто виражаючи незадоволення, досаду чи незгоду; бурмотати.

  2. Протягом деякого часу говорити тихо, невиразно або недоладно; бурмотати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побормотати, р. побормотатів, д. побормотатам, з. побормотати, о. побормотатами, м. побормотатах, к. побормотати

Більше записів