Древослів

Словник Української Мови

поборення

[poborɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

Дія за значенням дієслова “побороти“; перемога над кимось або чимось, підкорення, подолання.
(у переносному значенні) Усунення, ліквідація якоїсь негативної явища, перешкоди або почуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поборення, р. поборення, д. поборенню, з. поборення, о. поборенням, м. поборенні, к. поборення

Більше записів