1. Покрити поверхню чогось білою фарбою, вапном або іншою речовиною білого кольору.
2. (переносне значення) Надати чомусь вигляду чистого, бездоганного; виправдати, реабілітувати.
3. (діал.) Зробити білим, вибілити (наприклад, полотно).
побілити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лишилось тільки принести кілька відер піску, посипати по паркеті та побілити фанерні стінки. Розмішав у відрі з водо ю крей ду, добавив трохи клею й почав білити.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |