побілка

[pobilkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкі суміші (вапняні, крейдяні, цементні тощо), якими покривають стіни, стелі, печі для надання їм білого кольору та чистого вигляду; процес нанесення таких сумішей.

  2. (у садівництві) Розчин вапна з додаванням мідного купоросу або інших компонентів, яким обмазують стовбури плодових дерев для захисту від шкідників, сонячних опіків та різких перепадів температури.

  3. (заст., діал.) Біла смуга, пляма; щось біле на поверхні чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побілка, р. побілки, д. побілці, з. побілку, о. побілкою, м. побілці, к. побілко

Більше записів