невідлучний
[nɛʋidlut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що постійно перебуває поруч з кимсь, чимсь або при чомусь; не покидає когось, чогось.
-
Який невіддільний від когось, чогось; невід‘ємний, органічно пов’язаний.
-
У церковній практиці: такий, що не дозволяє відлучення від церкви або не підлягає йому.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невідлучний, р. невідлучного, д. невідлучному, з. невідлучного, о. невідлучним, м. невідлучнім