невідлучний

1. Такий, що постійно перебуває поруч з кимсь, чимсь або при чомусь; не покидає когось, чогось.

2. Який невіддільний від когось, чогось; невід‘ємний, органічно пов’язаний.

3. У церковній практиці: такий, що не дозволяє відлучення від церкви або не підлягає йому.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |