побідно

Приклад 1:
Слав­ний ро­див­ся будз, ва­та­гові на втіху і на по­жи­ток лю­дям… Одчиняються двері на­розтіж, вітер дме з под­ри, ват­ра з ра­дості ли­же чор­ний ко­тел, в яко­му си­ро­ват­ка гу­ля ко­ло­мий­ки, і се­ред ди­му й вог­ню бли­щать в спу­за­ря зу­би… А ко­ли сон­це за­хо­дить, ва­таг ви­но­сить зі стаї трембіту і тру­бить побідно на всі пус­тинні го­ри, що день скінчив­ся ми­ром, що будз йо­му вдав­ся, ку­ле­ша го­то­ва і струн­ки че­ка­ють на но­ве мо­ло­ко… *** За своє літу­ван­ня у по­ло­нині заз­нав Іван не­ма­ло при­год. Раз він по­ба­чив див­ну кар­ти­ну.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”