Значення
-
Мешканка або уродженка населеного пункту, розташованого на березі річки, озера або моря; жінка, що живе на березі.
-
Історична назва жінки з козацького стану, яка мешкала на території Війська Запорозького Низового, зокрема на узбережжі (побережжі) Дніпра, Чорного моря тощо.
-
Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, що зростає на піщаних берегах річок (напр., *Honckenya peploides* — піщанка прибережна).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побережниця, р. побережниці, д. побережниці, з. побережницю, о. побережницею, м. побережниці, к. побережнице
Походження слова (Етимологія)
Назва рослини, що походить від слова «берег». Українське слово «побережниця» є похідним утворенням від «берег», можливо, як калька з латинської назви цієї рослини — Litorella, яка пов’язана з латинським litus, що означає «берег, узбережжя». Така назва зумовлена тим, що побережниця росте по берегах річок та озер, іноді просто біля берега у воді.