берег

1. Край земної поверхні, що межує з водним простором (морем, озером, річкою) і характеризується певним рельєфом (крутий, пологий, піщаний, кам’янистий).

2. Місцевість, територія, розташована вздовж водного простору; прибережна смуга.

3. (у переносному значенні) Стан безпеки, порятунку, завершення важких випробувань (часто у виразах: “бути на березі”, “вийти на берег”).

4. (у геології) Елемент рельєфу, схил, обрив, утворений дією води (абразійний берег) або інших природних сил.

Приклади вживання слова

берег

Приклад 1:
Дідусю!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Леся Українка ОДЕРЖИМА Драматична поема I Берег понад озером Гадаринським[1]. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Mipіам, «одержима духом», в глибокій тузі блукає поміж камінням понад берегом, далі зіходить на шпиль скелі і дивиться не на берег, а в глибину пустелі, вона бачить там когось удалині.
— Українка Леся, “Лісова пісня”