побелькотітися

[pobɛlʲkotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Пробелькотіти, пробурмотіти щось невиразно, недбало або неохоче, часто про себе.

  2. (перен., рідк.) Легко, швидко та невиразно проговоритися, вимовити щось випадково або мимоволі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я побелькочуся, ти побелькотишся, він побелькотиться, ми побелькотимося, ви побелькотитеся, вони побелькотяться

Більше записів