побелькотіти

1. Деякий час видавати белькітливі, невиразні звуки (про птахів, комах тощо).

2. Розмовляти невиразно, швидко і тихо, часто через збудження або несміливість; базікати, теревенити.

3. Перен. Легко і безглуздо говорити про щось; плескати язиком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |