1. Так само, як і раніше; без змін, як у минулому.
2. Відповідно до старих, давніх звичаїв, правил або способів; на старий лад.
Словник Української Мови
Буква
1. Так само, як і раніше; без змін, як у минулому.
2. Відповідно до старих, давніх звичаїв, правил або способів; на старий лад.
Приклад 1:
Та ніколи не могла побороти підсвідомого, а то й усвідомленого остраху перед офіціозом, перед комісіями, ревізіями тощо: «Я по-старому остерігаюся офіційних розмов, боюся справ, комісій і т. ін.» (2: 7), «Готуюся до „бою“ — в Секції просять зробити доповідь про роботу музею. Думаю, що будуть крити за відрив від мас… Але ж я сама…» (1938; 2: 31).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
По-старому. Вольський: — Я б вам порадив, що робити, та ви ж усе одно скажете: агiтацiя.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Це радiсно… А я сюди вже давно приїхала й звикла по-старому. Але це нiчого: Новий рiк — це радiсно… Я буду святкувати i ваш.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”