1. Так, як властиво солдатам; відповідно до правил, порядків або звичаїв, прийнятих у солдатському середовищі (про дії, поведінку, зовнішній вигляд тощо).
2. Просто, швидко, без зайвих церемоній або витонченості; по-спартанськи, по-похідному.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво солдатам; відповідно до правил, порядків або звичаїв, прийнятих у солдатському середовищі (про дії, поведінку, зовнішній вигляд тощо).
2. Просто, швидко, без зайвих церемоній або витонченості; по-спартанськи, по-похідному.
Приклад 1:
Поки я стискав йому руку, він, якось по-солдатському витягшись, сказав мені, мов командиру: «Скажіть, будьте ласкаві, щоб на мене не накидали іншого громадського діла, я хочу викінчити граматику; я вже раз писав був, так вони десь згубили в «Просвіті». Я не знав, що й відповісти, і потім, буваючи в Галичині, якось боявсь і приступитись до цього чоловіка і не сказав з ним і п’яти слів, тим паче, що мене остерігав од нього й Куліш, котрий мав з ним стосунки в 60-ті роки.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Приклад 2:
Отже, по-солдатському: становись. Збились у купу санiтари й санiтарки.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”