антрацит

1. Тверде горюче корисне копалин рослинного походження, найвищої стадії вуглефікації, що характеризується чорним кольором, металевим блиском, високою теплотворною здатністю та майже повною відсутністю летких речовин; різновид кам’яного вугілля.

Приклади вживання

Приклад 1:
Присніжений антрацит грав де-не-де, мов дорогі самоцвіти; здавалось, розкидав хтось нестерпучо білі вогники низом, а вгорі золотаві — пробивалося перше проміння. І коли золотою стрілою сяйнуло воно через простір, запаливши високу над управським подвір’ям антену і жаром заливши вікна великого міста на взгір’ї,— заспівала йому назустріч земля.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |