1. Так, як властиво хлопцям, юнакам; характерно для хлопців, по-хлоп’ячи, по-хлоп’ячому.
2. У манерах, поведінці, вчинках, що відповідають стереотипним уявленням про хлопчачу сміливість, рішучість, простоту; по-чоловічому, мужньо.
по-хлопчачому
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
літератури, помітно пожвавішав, зайорзав на канапі, хлопнув мене по-хлопчачому по рамені і якось безпосередньо, тепло, весело, злетіло у нього слово: друже… Він просить дати матеріал (белетристичний) до журналу, що буде друкуватися в Полтаві з дозволу військ, нім. влади і що редагування його запропоновано Самчукові.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прислівник () |