1. Відповідно до звичаїв, традицій або релігійних норм католицизму; так, як це прийнято у католиків.
2. У спосіб, характерний для католицького віровчення або обрядності.
Словник Української Мови
Буква
1. Відповідно до звичаїв, традицій або релігійних норм католицизму; так, як це прийнято у католиків.
2. У спосіб, характерний для католицького віровчення або обрядності.
Приклад 1:
Печержинська дала Масі польську книжку в руки, навчила хреститись по-католицьки і наказала дивитись на старшу між ними панянку, дочку одного благочинника. — Що, — казала Печержинська, — вона робитиме, і ти роби.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати, по-католицьки молитись — і «Zdrowas Marijo», і «Ojcze nasz» i «Wierze w boga ojca»; з погордою споминати батька-попа, матку-попадю, хлопів, хлопську мову й хлопську церкву. Не багато й пройшло: три місяці, з чимось, а Мася так відмінилась — вже і не пізнати її!
— Тютюнник Григорій, “Вир”