1. Доброзичливо, приязно, з добрими намірами; так, як властиво добрим людям.
2. М’яко, лагідно, не суворо; без докорів, зрозумінням.
3. Якісно, ґрунтовно, старанно; так, як належить робити щось добро.
Словник Української Мови
Буква
1. Доброзичливо, приязно, з добрими намірами; так, як властиво добрим людям.
2. М’яко, лагідно, не суворо; без докорів, зрозумінням.
3. Якісно, ґрунтовно, старанно; так, як належить робити щось добро.
Приклад 1:
Результат той самий… Прочитавши в «Літературній Україні» листування Василя з Олегом Орачем, по-доброму позаздрила Орачеві, який завбачливо залишив чернетки своїх листів. Адже скільки пропало їх, тих скромних свідчень епохи, тих скалочок доль, сподівань і вболівань.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”