1. Говорити кому-небудь про когось, щось багато, до схочу, задовольняючи потребу в розмові; набалакуватися.
2. Наговорювати на кого-небудь, обмовляти когось у достатній мірі або до знемоги.
Словник Української Мови
Буква
1. Говорити кому-небудь про когось, щось багато, до схочу, задовольняючи потребу в розмові; набалакуватися.
2. Наговорювати на кого-небудь, обмовляти когось у достатній мірі або до знемоги.
Відсутні