1. (прислівник) Так, як властиво чернецям; у спосіб, характерний для монахів або відлюдників (наприклад, суворо, аскетично, усамітнено).
2. (прикметник, розм.) Такий, що нагадує одяг, вигляд або поведінку чернця; схожий на чернечий.
Словник Української Мови
Буква
1. (прислівник) Так, як властиво чернецям; у спосіб, характерний для монахів або відлюдників (наприклад, суворо, аскетично, усамітнено).
2. (прикметник, розм.) Такий, що нагадує одяг, вигляд або поведінку чернця; схожий на чернечий.
Приклад 1:
То хоч звичаю Козацького наберешся, Та побачиш світа, Не такого, як у бурсі, А живі мисліте З товариством прочитаєш, Та по-молодечи Будеш Богу молитися, А не по-чернечи Харамаркать. Отак, сину, Помолившись Богу, Осідлаєм буланого Та й гайда в дорогу!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”