плюйко

1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.

2. (у літературних джерелах) Прізвисько або псевдонім персонажа, що вказує на його негативну рису — схильність до зневажливого висловлювання, пліткарства або образу.

Приклади вживання

Приклад 1:
були в мене подружжя Плюйко, принесли трохи сала та яєць (п. П. приїхав з Христинівки).
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |