1. Прислівник до слова “грізний”; так, що викликає страх, жах, повагу; загрозливо, страшно.
2. (перен.) Дуже сильно, інтенсивно, могутньо (про природні явища, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “грізний”; так, що викликає страх, жах, повагу; загрозливо, страшно.
2. (перен.) Дуже сильно, інтенсивно, могутньо (про природні явища, почуття тощо).
Приклад 1:
«Той, що греблі рве» (грізно) Що ти робила? Я марила всю ніченьку про тебе, мій паниченьку!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Орися стояла довго і нерухомо край скелі, втопивши в холодне беззоряне небо свої допитливі очі; але воно було не-відмовне, глухе; чорна хмара грізно здіймалась зі сходу, і в неосяжній пітьмі миготіли лишень блискавиці далеких пожарищ… II Ніч. Тихо й похмуро в Орисиній світлиці, що в закутній башті.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”