Древослів

Словник Української Мови

плюский

[pljuskɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (Про форму) такий, що має сплющену, плоскуповерхню; плаский, сплюснутий.

  2. (Про предмет) з неглибокою, плоскою увігнутістю; плоский і широкий (зазвичай про посуд).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плюский, р. плюския, д. плюскиєві, з. плюския, о. плюскиєм, м. плюскиєві, к. плюскию

Більше записів