Древослів

Словник Української Мови

плюскання

[pljuskɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “плюскати“; звуки, що виникають під час такої дії (наприклад, від удару долонею по воді або вологому предмету).

  2. Рідкісне, заст. Те саме, що плескання (оплески).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плюскання, р. плюскання, д. плюсканню, з. плюскання, о. плюсканням, м. плюсканні, к. плюскання

Більше записів