плискуватість

1. Властивість за значенням прикметникаплискуватий“; наявність широкої, плоскої форми, злегка сплюснутої зверху або з боків.

2. (у мовознавстві) Характеристика звука, зокрема голосних [е], [и], що утворюються з помітно розплющеними, “плискуватими” губами (лабіалізація).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |