Значення
-
У римській міфології — одна з назв давньоримського бога підземного царства, багатства та родючості, якого також називали Діт або Дітес; ототожнювався з грецьким Плутоном.
-
У зоології — типовий для морських їжаків та голкошкірих загалом пелагічний (вільноплаваючий) личинковий стан з білатеральною симетрією, що розвивається з диплевули та має вирости для плавання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плутеус, р. плутеуса, д. плутеусові, з. плутеуса, о. плутеусом, м. плутеусі, к. плутеусе